Вступ: Карбаміліровані алергоїди (моноїд) є хімічно модифікованими алергенами, стійкими до протеолітичної дії ферментів шлунково-кишкового тракту. Фармакокінетичні дослідження показали, що після проковтування вони впливають на сублінгвальні толераногенні механізми і деякі системні ефекти. Для дослідження впливу сублінгвальної і оральної абсорбції було проведено порівняння різних способів мукозального введення алергоїду.
Метод: Дорослі з респіраторною алергією на кліщів домашнього пилу в додаток до щоденного цетиризину рандомізовані отримували моноїд (1 000 АЕ двічі в тиждень) протягом 3-х років 3-ма різними способами прийому: сублінгвально / спльовуючи слину, орально або сублінгвально / ковтаючи слину . Контрольна група вживала тільки цетиризин. Алергічні симптоми верхніх і нижніх дихальних шляхів, купувалися назальними стероїдами і сальбутамолом та реєструвалися в щоденниках протягом 6-ти зимових місяців. Рівні назальних еозинофілів визначалися кожен сезон, реактивність бронхів, функція легень і чутливість шкіри оцінювалися на початку дослідження і через 3 роки.
Результати: В дослідженні брали участь вісімдесят пацієнтів. При всіх способах проведення терапії спостерігалося значне поліпшення самопочуття пацієнтів в порівнянні з контрольною групою. Однак, при сублінгвальному з ковтанням слини способі прийому аллергоїди, більшою мірою, ніж при оральному і при сублінгвальному зі спльовуванням, знизилося число симптомів верхніх і нижніх дихальних шляхів, а також скоротилася потреба в назальних стероїдах, знизився рівень еозинофілів і покращилася функція легень. Ефект від орального способу прийому був еквівалентний ефекту від сублінгвального з ковтанням слини в плані зменшення потреби в сальбутамол; також ефект від орального способу прийому був еквівалентний ефекту сублінгвальному зі спльовуванням в плані зменшення симптомів верхніх і нижніх дихальних шляхів, зниження потреби в сальбутамолі, поліпшенню функції легень, зниження бронхіальної реактивності і зменшення потреби в назальних стероїдах і скорочення числа еозинофілів. Алергоїди, прийняті сублінгвально зі спльовуванням, також як і при оральному прийомі, збільшували поріг бронхіальної реактивності, але не настільки значно, як алергоїди, прийняті сублінгвально з ковтанням слини. Тільки в тому випадку, коли пацієнти приймали алергоїди сублінгвально з подальшим проковтуванням слини, вони набували захист від виникнення нових сенсибілізації.
Висновки: В даному дослідженні моноїд протягом 3-х років був додатковим засобом при лікуванні антигістамінними препаратами пацієнтів страждають алергією на кліщів. Вивчалися два можливих сублінгвальних способу прийому аллергоїдів і оральний метод; сублінгвальний спосіб прийому з подальшим проковтуванням слини має більше переваг перед іншими.